стрибок

Чудовий день котрий змінився вітровою погодою та напливом грозових хмар але незавадило "відділитися від бота" на висоті 1000м. Нічого страшного - тільки твої страхи, нічого небезпечного - тільки твої страхи, нічого інакшого - тільки нові емоції від переборювання страху та вільного польоту.
Десь так свідомість тікає від шоку, і перше шо згадуєш - це своє ім"я. Потім згадуєш шо треба шось робити - точно! Дьоргати кільце, в той момент навіть не думаєш відкриється чи ні купол - дьоргаєш, чуеш шось відбулось - піднімаєш голову і бачиш шо все нормально. Після того важливо незабути відключити запасчний парашут а то він на автоматі спрацює на висоті 300метрів.
Потім просто летиш.. в цілковитій тиші і таке враження шо ти бавишся в гру, бо під собою бачиш карту - просту карту з розміткою доріг, лісів і т.д. - ніби стрибнув з табуретки на розкладену карту на підлозі і стрибок уповільнився в мільйон разів тому ти можеш роздивитись довше і більше...
Ніби нічого, - тільки 3 хвилини в небі, з них 5 секунд вільного падіння і ешелони емоцій..
Коротше - воно того варто - воно класно!












501..501...503.. кольцо.. 504..505.. купол, осматриваю купол... осматриваюсь по сторонам, .. отключаю запасной парашут...
:))